Как разморозить люк бензобака.

SOS

Организатор Клуба
Как разморозить люк бензобака.​

Вчера Ваш покорный слуга оказался жертвой стечения обстоятельств, которые заставили меня если не запаниковать, то изрядно поломать голову. Суть вот в чем, - третьего дня я в кои веки посреди зимы заехал на автомойку. Причиной тому была максимальная загрязненность моей Капы, и на нее просто было уже жалко смотреть. Ездить по зиме на мойки, на самом деле, я очень избегаю, по целому ряду причин. Начать хотя бы с той, что после зимней мойки значительно вырастает вероятность всевозможных поломок и неприятностей, от лопнувших зеркал до примерзших дверей. Все это требует внимательности и аккуратности со стороны мойщиков, - например, не надо торопиться при продувке, не надо сушить машины "абы как" и так далее. Нет, не подумайте, я совсем не сторонник мнения о том, что на мойках работают люди недалекого ума, - персонал моек, это территория ответственности их владельцев. И уж тем более, я не считаю, что "лучше меня никто не сделает"... Но после посещения мойки зимой я всегда стараюсь занять уголок внутри помещения мойки, для того, чтобы самостоятельно все перевытереть, перепроверить, продуть и пробрызгать все места и элементы, которые могут пострадать при замерзании воды.

Так в общем-то было и в этот раз. Я, с позволения мойщиков, неторопясь протер все дверные проемы, пробрызгал их силиконовой смазкой, просушил замки, выдул влагу из "зазеркалья", в общем, как мне показалось, сделал все, что было нужно.

Отнюдь.

К вечеру вчерашнего дня возникла необходимость пополнить запасы топлива (заправиться, проще говоря), для чего я привычным ходом свернул на находящуюся недалеко от дома заправку, подъехал к свободной (в кой-то веки!!!) колонке дернул рычажок открытия лючка бензобака, и понял, что кое о чем после мойки я все же забыл. Лючок примерз насмерть.

Учитывая собственное положение (вроде как сам же веду сайт для хондаводов), а также огромный опыт по вскрыванию лючка бензобака на предыдущем Цивике (у того вообще была проблема, - потеряна пружинка открытия лючка, а так как изготавливать или заказывать ее было лень, я научился открывать ее без всяких подручных приспособлений), я особо не расстроился. Отогнав машину в сторону, я достал из багажника инструменты, зажал рычаг тросика в верхнем положении (в котором сдерживающий крышку штырь замка должен быть утоплен в корпус), и попробовал подлезть к замку при помощи инструмента. И опять не угадал...

Технологическая мысль хондовских инженеров со времен Civic EG4 продвинулась несколько дальше моего ожидания, и они расположили замок лючка в таком месте, куда добраться каким-либо предметом стало просто невозможно! Повода для паники добавила и лампочка низкого уровня топлива, загоревшаяся прямо в процессе попыток вскрывания лючка бензобака.

Вариантов действий оказалось в голове три.

Первый, и самый простой, - был совсем рядом. В десяти метрах от меня располагалась автомойка, куда я забежал с просьбой “угостить меня стаканом кипятка”. Администратор мойки, вежливый молодой человек развел руками, с сожалением признавшись, что из всех горячих напитков, что у него имеются, он может мне предложить только кофе из кофе-машины. Поливать Капу кофейком как бы не очень хотелось, поэтому администратор предложил спросить воды у самих мойщиков. Заглянув на мойку, я обнаружил там классического парня с городских окраин, который предложил мне купить у него кружку горячей воды за пятьдесят рублей.

Искренне пожелав удачи этому юному предпринимателю, вернулся в машину. Нет, не подумайте, пятьдесят рублей, - это небольшие деньги, но когда человек нагло пользуется твоим трудным положением, - это уже чересчур, и идти на поводу в этой ситуации, на мой взгляд, себя не уважать. Тем более, что я был относительно недалеко от дома, и мог доехать до него за той же горячей водой, только уже в неограниченном количестве. К тому же, меня несколько смущала тактика применения горячей воды, - ее необходимо было “забрызнуть” глубокого под лючок, и существовала высокая вероятность, что с первой кружки можно и не попасть, что привело бы к окончательной заморозке всего люка, поскольку температура окружающей среды была около -20. В голове рисовались идеи конструкции “брызгалок” из детства с носиком из шариковой авторучки, но для этого надо было возвращаться домой. Минусом всего подхода была необходимость брызгать водой, которая могла на морозе привести еще к большим проблемам.

Поэтому был разработан второй вариант действий. Он заключался в том, чтобы растопить замерзший лючок при помощи горячей воды, но без контакта воды с кузовом. Например, при помощи грелки, или полиэтиленового пакета, заполненного горячей водой. Плюс мероприятия был очевиден, - отсутствие потеков воды устраняло возможность дополнительных проблем, в случае, если способ не помогал. Минус также обнаруживался еще до применения способа. Усовершенствованная конструкция замка лючка не позволяла сразу воздействовать теплым пакетом (или грелкой) на замерзший узел. Требовалось стоять как памятник около машины и ждать, пока горячая вода разморозит не только замок, но для начала и железо вокруг него, а на это могло уйти совсем много времени. К тому же, было совсем непонятно, поможет это с первого раза, или придется несколько раз бегать за “кипяточком”, чтобы прогреть железо.

В общем, оставался последний вариант, - как в случае с замерзшим бачком омывателя, - ехать размораживаться в теплое место. Очевидный плюс этого варианта заключался в том, что беготня и прыжки вокруг машины и какие либо последствия от контакта с водой устранялись полностью. Минусом, - платность этого мероприятия если автомобиль не растает за первый час стоянки.

Прикинув в голове все плюсы и минусы каждого из вариантов, я принял решение действовать в третьем направлении, и двинулся в сторону торгового центра с теплой подземной парковкой (в Новосибирске это, например “Ройал Парк” недалеко от площади Калинина). Пока автомобиль отогревался, я поднялся до супермаркета, и прикупил там новую банку аэрозольной силиконовой смазки, чтобы пробрызгать оттаявший узел во избежание дальнейших проблем.
В итоге, через 40 минут, подойдя к машине, я обнаружил, что лючок оттаял, и свободно открылся! Обрадованный этим событием, я тщательно (как мне показалось) обработал кончик замка, а потом еще некоторое время сомневался, закрывать мне лючок, или доехать до заправки так, - с открытым. В конце концов остановился на втором варианте, поехал на заправку в “слегка неряшливом состоянии”. Как же я был рад уже на заправке, что выбрал именно этот вариант. Оказалось, что пробрызгать замок лючка смазкой было мало, - петля самого люка смерзлась до такого состояния, что еле-еле открывалась рукой! Заправившись, я отъехал в сторону и повторно тщательно пробрызгал петлю лючка, выгнав из нее остатки воды, и только после этого лючок стал более-менее нормально открываться и закрываться.

Резюмируя вышесказанное, хочется остановиться на главном, - после мойки не забывайте сушить и смазывать лючок бензобака, причем не только сам замок, но и петлю замка, а уж если случилась неприятность, и лючок заклинило, - не отчаивайтесь, - найдите теплое помещение и отогрейте автомобиль. Одного часа бесплатной парковки должно хватить для полной разморозки лючка. Только не забудьте после этого промазать и петлю и замок!

P.S. Наступившие вскоре после написания статьи еще более суровые морозы до -36 все равно заморозили лючок еще дважды, но выбранная тактика разморозки помогла в обоих случаях. Главное не теряться и не паниковать.

Но по большому опыту, просите продувать лючек на мойке + есть спреи для отмораживания замков, вот ими то еще лучше обрабатывать лючек.
 

SOS

Организатор Клуба
Як розморозити люк бензобака.

Як розморозити люк бензобака.​


Вчора Ваш покірний слуга виявився жертвою збігу обставин, які змусили мене якщо не запанікувати, то неабияк поламати голову. Суть ось у чому, - третього дня я, бач посеред зими заїхав на автомийку. Причиною тому була максимальна забрудненість моєї Капи, і на неї просто було вже шкода дивитися. Їздити по зимі на мийки, насправді, я дуже уникаю, з цілого ряду причин. Почати хоча б з тієї, що після зимової мийки значно виростає ймовірність всіляких поломок і неприємностей, від лопнули дзеркал до примерзлих дверей. Все це вимагає уважності і акуратності з боку мийників, - наприклад, не треба поспішати при продувці, не треба сушити машини "аби як" і так далі. Ні, не подумайте, я зовсім не прихильник думки про те, що на мийках працюють люди недалекого розуму, - персонал мийок, це територія відповідальності їх власників. І вже тим більше, я не вважаю, що "краще за мене ніхто не зробить" ... Але після відвідин мийки взимку я завжди намагаюся зайняти куточок всередині приміщення мийки, для того, щоб самостійно все перевитереть, перевірити ще раз, продути і пробризгать всі місця і елементи, які можуть постраждати при замерзанні води.

Так в общем-то було і цього разу. Я, з дозволу мийників, неторопясь протер всі дверні отвори, пробризгал їх силіконовою змазкою, просушив замки, видудлив вологу з "задзеркалля", в загальному, як мені здалося, зробив все, що було потрібно.

Аж ніяк.

До вечора вчорашнього дня виникла необхідність поповнити запаси палива (заправитися, простіше кажучи), для чого я звичним ходом згорнув на що знаходиться недалеко від будинку заправку, під'їхав до вільної (в кой-то віка!) Колонці смикнув важіль відкриття лючка бензобака, і зрозумів, що про дещо після мийки я все ж забув. Лючок примерз насмерть.

Враховуючи власне становище (ніби як сам же веду сайт для хондаводов), а також величезний досвід по вскриванія лючка бензобака на попередньому Цивік (у того взагалі була проблема, - втрачена пружинка відкриття лючка, а так як виготовляти або замовляти її було лінь, я навчився відкривати її без всяких підручних пристосувань), я особливо не засмутився. Відігнавши машину в сторону, я дістав з багажника інструменти, затиснув важіль тросика у верхньому положенні (в якому стримуючий кришку штир замка повинен бути втоплений в корпус), і спробував підлізти до замку за допомогою інструменту. І знову не вгадав ...

Технологічна думка хондовских інженерів з часів Civic EG4 просунулася дещо далі мого очікування, і вони розташували замок лючка в такому місці, куди дістатися будь-яким предметом стало просто неможливо! Приводу для паніки додала і лампочка низького рівня палива, засмаглі прямо в процесі спроб вскриванія лючка бензобака.

Варіантів дій виявилося в голові три.

Перший, і найпростіший, - був зовсім поруч. В десяти метрах від мене розташовувалася автомийка, куди я забіг з проханням "пригостити мене склянкою окропу". Адміністратор мийки, ввічливий парубок розвів руками, з жалем зізнавшись, що з усіх гарячих напоїв, що у нього є, він може мені запропонувати тільки каву з кава-машини. Поливати Капу кавою як би не дуже хотілося, тому адміністратор запропонував запитати води у самих мийників. Заглянувши на мийку, я виявив там класичного хлопця з міських околиць, який запропонував мені купити у нього кухоль гарячої води за п'ятдесят рублів.

Щиро побажавши удачі цього юному підприємцю, повернувся в машину. Ні, не подумайте, п'ятдесят рублів, - це невеликі гроші, але коли людина нагло користується твоїм важким становищем, - це вже занадто, і йти на поводу у цій ситуації, на мій погляд, себе не поважати. Тим більше, що я був відносно недалеко від будинку, і міг доїхати до нього за тією ж гарячою водою, тільки вже в необмеженій кількості. До того ж, мене кілька бентежила тактика застосування гарячої води, - її необхідно було "забризнуть" глибокого під лючок, і існувала висока ймовірність, що з першої гуртки можна і не потрапити, що призвело б до остаточної заморожування всього люка, оскільки температура навколишнього середовища була близько -20. В голові малювалися ідеї конструкції "бризгалок" з дитинства з носиком з кулькової авторучки, але для цього треба було повертатися додому. Мінусом всього підходу була необхідність бризкати водою, яка могла на морозі привести ще до великих проблем.

Тому був розроблений другий варіант дій. Він полягав у тому, щоб розтопити замерзлий лючок за допомогою гарячої води, але без контакту води з кузовом. Наприклад, за допомогою грілки, або поліетиленового пакета, заповненого гарячою водою. Плюс заходу був очевидний, - відсутність патьоків води усувало можливість додаткових проблем, в разі, якщо спосіб не допомагав. Мінус також виявлявся ще до застосування способу. Удосконалена конструкція замку лючка не дозволяла відразу впливати теплим пакетом (або грілкою) на замерзлий вузол. Вимагалося стояти як пам'ятник біля машини і чекати, поки гаряча вода розморозить не тільки замок, але для початку і залізо навколо нього, а на це могло піти зовсім багато часу. До того ж, було зовсім незрозуміло, допоможе це з першого разу, чи доведеться кілька разів бігати за "кіпяточком", щоб прогріти залізо.

Загалом, залишався останній варіант, - як у випадку з замерзлим бачком омивача, - їхати розморожуватися в тепле місце. Очевидний плюс цього варіанту полягав у тому, що біганина і стрибки навколо машини і якісь наслідки від контакту з водою усувалися повністю. Мінусом, - платність цього заходу якщо автомобіль не розтане за першу годину стоянки.

Прикинувши в голові всі плюси і мінуси кожного з варіантів, я прийняв рішення діяти в третьому напрямку, і рушив у бік торгового центру з теплою підземною парковкою (у Новосибірську це, наприклад "Ройал Парк" недалеко від площі Калініна). Поки автомобіль відігрівати, я піднявся до супермаркету, і прикупив там нову банку аерозольній силіконового мастила, щоб пробризгать відталий вузол, щоб уникнути подальших проблем.
У підсумку, через 40 хвилин, підійшовши до машини, я виявив, що лючок відтанув, і вільно відкрився! Зраділий цією подією, я ретельно (як мені здалося) обробив кінчик замку, а потім ще деякий час сумнівався, закривати мені лючок, або доїхати до заправки так, - з відкритим. Зрештою зупинився на другому варіанті, поїхав на заправку в "злегка неохайному стані". Як же я був радий вже на заправці, що вибрав саме цей варіант. Виявилося, що пробризгать замок лючка мастилом було мало, - петля самого люка смерзлась до такого стану, що ледве-ледве відкривалася рукою! Заправившись, я від'їхав убік і повторно ретельно пробризгал петлю лючка, вигнавши з неї залишки води, і тільки після цього лючок став більш-менш нормально відкриватися і закриватися.

Резюмуючи вищесказане, хочеться зупинитися на головному, - після миття не забувайте сушити і змащувати лючок бензобака, причому не тільки сам замок, але і петлю замка, а вже якщо трапилася неприємність, і лючок заклинило, - не впадайте у відчай, - знайдіть тепле приміщення і відігрійте автомобіль. Однієї години безкоштовного паркування повинно вистачити для повної разморозки лючка. Тільки не забудьте після цього промазати і петлю і замок!

P.S. Настали незабаром після написання статті ще більш суворі морози до -36 все одно заморозили лючок ще двічі, але обрана тактика разморозки допомогла в обох випадках. Головне не губитися і не панікувати.

Але по великому досвіду, просіть продувати лючек на мийці + є спреї для Відморожування замків, ось ними то ще краще обробляти лючек.
 
шиномонтаж2
Сверху